be_ixf;ym_202004 d_08; ct_100
ЗАКРИЙ
Pictures from Monster Energy's Fever 333 performance in Kyiv, Ukraine
НОВИНИ

Artist to Artist: київський вікенд з FEVER 333 та DETACH

Dec 012019

Минулого тижня Київ вперше відвідав американський репкор гурт з музичної сім’ї Monster Energy - FEVER 333. Це тріо стало справжнім проривом на світовій сцені важкої музики за якихось два роки. Їх музика - виклик суспільству та його сучасним проблемам, свого роду маніфест, а самі виступи FEVER 333, які артисти недаремно називають “демонстраціями” - це взагалі окрема тема… Пояснити неможливо - нестримний потік емоцій та енергії, який необхідно пережити хоча б раз в житті. Якщо тобі не поталанило відвідати київську демонстрацію, крихту цього божевілля можна побачити у хлопців в інста. Та зараз не про це, адже наш фівер-вікенд розпочався дещо раніше. 

А розпочався він з того, що ми зібрали наших розбишак FEVER 333 та DETACH на київському картодромі, щоб трохи розважитись. Вечір справив на всіх (а особливо на двох щасливих фанатів, що виграли вайлдкард на картинг з гуртами) максимальне враження. Нас вразила легкість, щирість та дружелюбність гурту, а їх вразили українські сухарики, і це не жарт :)

Коротше, це був відпадний дружній вечір, що певно посилив відчуття від самого концерту в рази. Дивись, як це було в картинках нижче! До речі, в перегонах FEVER 333 не перемогли, не перемогли й Detach… Що ж, яка різниця.

В день концерту ми викроїли трохи часу на те, щоб артисти поспілкувалися поближче. Коли я зайшов до гримерки, там вже відбулась якась своя хімія і розмова йшла на повну. Тож, мусите мене вибачити, та продовжимо з того моменту, де я власне почав слухати.

Ідея ГУРТУ, ЙОГО концепт - це важливіше, ніж ми зі своїми пісеньками

Чи часто ви відчуваєте після виступу, що могли б викластися більше?

Джейсон: Так, правду кажучи, досить часто. Зазвичай, я багато від себе очікую. Дуже, дуже, дуже багато - кожного разу. Цим очікуванням важко відповідати постійно. Тож, як правило, я відчуваю, що міг зробити більше. Все ж, цей тур, напевно, став низкою моїх найдосконаліших виступів на сьогодні.

Будучи рок-гуртом, ми знаємо, що в кожного гурту бувають проблематичні часи. Знаєш, трапляється якась дивна магія, що змушує нас сперечатися, лаятися чи навіть не розмовляти один до одного годинами. Який ваш метод протидії цьому?

Джейсон: На прикладі мого попереднього бенду - я одразу покинув його. Просто покинув та заснував цей гурт. Ідеологічно чи художньо - в нас просто не клеїлось. Те, що хотів робити я, не спрацьовувало з ідеями хлопців, тож я пішов. Я не можу шукати компромісу тому, що я вважаю правильним - щоразу коли я так виступаю чи пишу, це завжди буде робота, виконана не на 100%. Я пішов саме тому, що не міг дати гуртові найкраще, що було в моїх силах. В теперішньому складі я даю справжній результат. 


Стів: Я згоден, що кожний гурт іноді потрапляє в точку, коли все дещо загострюється. Варто намагатися все проговорювати, аби впевнитися, що ви знаходитесь на одній хвилі та маєте чітку спільну ціль з напарником. Це дозволяє трохи спустити пар, відкинути на хвилинку, хто правий, а хто ні, та просто поговорити. Все ж, інколи це дійсно не твоє, інколи треба вміти піти. Що стосується цього гурту, ми доволі рідко переживаємо сутички, в першу чергу через те, що наш гурт - дещо більше ніж просто наша трійця. Ідея, її концепт - це важливіше, ніж ми зі своїми пісеньками. В проекті емоційно залучено занадто багато людей, щоб ми могли дозволити собі концентруватися на якихось міжусобицях. Коли це і трапляється, то зазвичай проходить досить швидко, адже ми завжди пам’ятаємо про вищу ціль проекту.

Дякую! Дуже цікава думка. Скажіть, стати гуртом з трьох чоловік було заплановано, як спосіб вирізнитися, ще на початку становлення FEVER 333 чи це просто збіг обставин?

Джейсон: Буквально все, що люди бачать на сцені або в Інтернеті, читають або чують про FEVER 333 - все було продумано з самого початку, ще до того як ми представили себе публіці. Багато внутрішніх рішень групи - це колекція та нагромадження досвіду та речей, що нам подобаються та не подобаються в музиці і активізмі, політиці, соціо-політичних штуках, громадськості, культурі, етиці… Типу, ми провели так багато років змагаючись не тільки з собою, а й з середовищем, в якому живемо, намагаючись зрозуміти, що такого ми можемо презентувати, щоб хоч якось покращити ситуацію навколо. Тож, FEVER 333 - це наша, скажемо, пропозиція для панк-рок, рок, метал, хардкор, хіп-хоп, реп сцен… Ми багато думали про те, як зробити проект найбільш ефективним. Все, що ми зробили, було обмірковано.

Ти не повинен бути досконалим, якщо можеш бути чесним

Ми прекрасно розуміємо, що шаленство артиста на сцені драйвить публіку та пробуджує енергію аудиторії найкращим чином. Та коли ти сходиш з розуму на сцені, не завжди вдається якісно грати - чи критикуєте ви себе за це?

Стів: Що ж, трапляється, що я схожу зі сцени, знаючи, що міг зіграти краще чи точніше, але…

Чи ставиш ти якість гри попереду перформансу на сцені?

Стів: Так, авжеж. Шариш, на щастя мої партії не такі складні, щоб мені доводилось просто стояти та відігравати їх. Та буває так, що мені трохи зносить дах і я можу не потрапити в ноти і все таке, але це не кінець світу для нас - зазвичай я досить швидко можу повернутись в правильний лад. Бувають часи, коли кожен з нас міг би грати трохи краще. Нам доводиться дуууже потрудитися, щоб розірвати шоу по всім параметрам, знаходячись в такому відриві. Ми прагнемо прокачуватись.

Ви продумуєте партії та виступи на етапі написання пісні? Чи задають вам клопоту спроби зіставити ці виміри?

Ерік: Зазвичай у нас в пріоритеті те, про що співає Джейсон - решта залишається на другому плані. Я не хочу сказати, що музика та виступи не такі важливі, та наша задумка в тому, щоб підтримати те, що він каже, і знайти спосіб транслювати це через музику. Так само з виступами - якщо ми говоримо аудиторії про почуття свободи, наш пріоритет - бути вільними і розкутими на сцені. Звичайно, ми проводимо репетиції, та це не відбувається типу: “окей, тут я стрибну, а тут я рознесу все в щепки”. Ми скоріше відточуємо навики гри поза сценою, щоб вийти на сцену і створити дещо, що не можна записати в студії. З нашого досвіду, живі виступи далеко не про рівень складності та віртуозності гри. Ми прагнемо створити відчуття чесності. Ні один з наших улюблених гуртів не досконалий в лайві, та на виступі кожного з них, ми отримуємо певний досвід, який трапляється лиш в цьому конкретному моменті і не повториться ніколи більше… Я гадаю, якби ми були гуртом, що грає одне і те ж шоу кожного вечору, нам би це ніколи не набридло.


Джейсон: Почути ці слова від Еріка - це щось, адже в моїх очах він - найвправніший, найтехнічніший та найталановитіший барабанщик у світі. І коли він так каже, мені здається, ось він маніфест, що має нагадати вам, як важливо відчувати те, що ви граєте. Можна стати ким завгодно, можна грати так віртуозно, як тільки захочеться, та якщо люди цього не відчувають - ти граєш для самого себе. Розумієш? Ти не повинен бути досконалим, якщо можеш бути чесним, доки ти наживо граєш дещо, що підтримує пісню, чи момент, чи певне почуття. Кожен музикант мусить так мислити, на мою думку. Якщо ти прийшов сюди, щоб зіграти музику, яка чіпляє, змусити людей це пережити та відчути - ти мусиш бути впевнений, що сам це відчуваєш. Гадаю, це важливо.

Чуваки, дякую вам за відвертість та чесну розмову, це дещо, що було важливо почути від таких артистів, як ви!

Потиски рук, посмішки, швидкі обійми і ми покидаємо гримерку у напрямку сцени, ще до кінця не розуміючи, яке відпадне шоу чекає Київ за якихось півгодини. Хлопці, чекаємо в Україні знову!
Фотографії: Олі Закревська, Артем Скороходько

ПОДІЛИТИСЯ СТАТТЕЮ:

РЕКОМЕНДОВАНЕ

ДЛЯ ТЕБЕ