be_ixf;ym_202006 d_05; ct_50
ЗАКРИЙ
Caimi Start
НОВИНИ

Знайомся з гігантською організаційною машиною Дакару

Jan 132020

Коли Дакар змінив Африку на Аргентину в 2008-му, Девід Кастера мусив перебратися з сім’єю в Буенос-Айрес. На той момент француз був спортивним директором ралі, що відповідав за розробку маршруту та логістику. В 2020-му Кастера веде третій етап легендарного ралі, відкриваючи новий континент та нову країну - Саудівську Аравію. Будучи управлінцем в Amaury Sport Organization (ASO), французької компанії, що власне організовує івент, Кастера розповідає про всю ту колосальну працю, що стоїть за цьогорічною серією гонки.

“Все почалося в квітні,” - каже Кастера. “За вісім місяців нам потрібно було відтворити в Саудівській Аравії ту гарно змащену організаційну машину, котру ми налагодили в Південній Америці. Нову країну необхідно було дослідити не тільки на предмет місцевості, а й законодавства. Наприклад, тут автобуси і вантажівки можуть переміщатися тільки вночі, тож нам довелось переосмислити всю логістику.”

В Південній Америці, весь ключовий транспорт ASO працював вдвічі ефективніше - коли одна група автомобілів рухалась, скажемо, між етапами 1 та 3, решта рухалась між етапами 2 та 4, аби забезпечити безперебійне облаштування привалів.

“В Саудівській Аравії вже провели кілька топових розважальних івентів, хоча здебільшого це відбувалося на стадіонах,” - пояснює Кастера. “Дакар, навпаки, кочовий. Оскільки це перша версія гонки, ми про всяк випадок потроїли наш флот. Вся логістика, що була в Південній Америці, там і залишилась. Автівки ми транспортували переважно з Марселю та Дубаю.”

 

В сумі маємо 80 легкових, 50 вантажівок, 10 гелікоптерів, 8 літаків та 15 автобусів. Медична служба включає в себе один мобільний госпіталь на привалі та кілька наметів на маршруті, лікарів та персонал, 4 медичних гелікоптери, 8 “танго” - супроводжуюче авто з двома лікарями на борту - плюс один лікар в кожну службову вантажівку-евакуатор “балай”.

 

Жан-Франсуа Теді відповідає за безпеку на заході. Він слідкує за всім з самого серця організаційної машини. “Відносно невелика кількість денних годин тут - це найбільше випробування цього року,” - відмічає він. “Сонце встає близько 7.30 а сідає вже о 17.30. Це означає, що багато учасників змагаються на спец. етапах вночі.” Тому, більшість “танго” ми змістили ближче до кінця етапів для швидкого реагування в разі аварії в темряві, коли гелікоптери не можуть літати."

 

Теді так пояснює логістику служби безпеки на ралі: “Кожен транспортний засіб обладнаний двома кнопками: зелена - відображає технічну поломку, червона - запит на медичну допомогу. Сигнал тривоги поступає в операційний центр на трекові та в Париж. З Парижу терміново телефонують учаснику, щоб з’ясувати рівень складності ситуації. Якщо, за будь-якої причини, справдити запит не вдалося, ми надсилаємо допомогу на місце аварії моментально. В середньому служба порятунку прибуває за 14 хвилин, будь то вдень чи вночі. Це високий стандарт, враховуючи, що етапи мають протяжність до 500 кілометрів.”

“Ще одне випробування - це холодні ночі. Температура може падати до -3 градусів за Цельсієм,” - додає Кастера, - “проте ми вже проходили це в Африці. З іншого боку, маємо майже 30 градусів тепла протягом дня. До цього треба бути готовим. Гонщики покидають бокси, коли на вулиці ще темно. Вони мають бути споряджені костюмом та рукавицями з підігрівом.”

 

Щодо персоналу, Кастера очолює весь організаційний відділ, котрий нараховує близько 500 чоловік, зі всього Дакарського каравану в 2.500 - 3.000 людей. Майже всі вони ветерани із Франції, Іспанії, Італії та навіть Аргентини. На сьогодні кількість місцевих в команді обмежена, та існує план сформувати команду на кшталт тої, що ASO створила в Південній Америці.

 

“В кінці кінців, я гадаю, що це буде дуже особливий Дакар, переломний досвід,” - завершує Кастера. “Пустеля нагадує нам Африку зі своїми постійними перемінами - кольору, піску, дюн. Люди здивуються можливостям, які надає ця країна.”

ПОДІЛИТИСЯ СТАТТЕЮ:

РЕКОМЕНДОВАНЕ

ДЛЯ ТЕБЕ