be_ixf;ym_202006 d_05; ct_50
ЗАКРИЙ
Nani Roma start at the Dakar
НОВИНИ

Нані Рома: Чи вистачить у тебе духу на Дакар?

Jan 152020

Дакар дикий. Він кидає людину та машину на поталу пустельному середовищу. Хуан “Нані” Рома провів добру половину життя, змагаючись в, як вважається, найжорсткішому ралі світу, ставши одним з найбільш досвідчених учасників гонки. 47-річний іспанець отримав перемогу у класі мотоциклів з KTM в 2004-му в Африці, а потім повторив цей подвиг на чотирьох-колісному Mini в Південній Америці 2014-го. Минулого року він вступив у битву за перемогу, проте все ж завершив на другій сходинці. Цього року Рома вступає у виснажливі 12-рівневі перегони в Саудівській Аравії з новим проектом - німецьким виробником Borgward. Ми поспілкувались з ним про ігри розуму, з якими стикаються учасники у погоні за успіхом.


Ентузіазм

Мій перший Дакар відбувся в 1996-му, мені тоді було 23 роки. На той час, головною мотивацією було дослідити світ. Тьєррі Сабін (засновник Дакару) був моїм натхненням, тож опинитися на стартовій ліній було здійсненням мрії.

Блукання

Коли ти вперше залишаєшся один на один із Сахарою, починаєш почуватися мізерним та одиноким на фоні безмежності пустелі. Це був найстрашніший момент першого Дакару, щось типу “Ого!”, але наповнене глибокою повагою.

Страх

Якось, за 20 хвилин до того, як розпочати гонку в класі мотоциклів, я перелякався. Це був страх, не паніка. Я вже знав, яким важким, виснажливим та поворотним може бути це ралі.


Витривалість

Приготуйся страждати. Перегони Дакар в Африці - це щось між 11-ти та 12-ти годинами за кермом щодня. В Південній Америці чи Саудівській Аравії це займає від 6-ти до 8-ми годин, проте коли щось іде не за планом, будь готовим провести ніч в холоднючій пустелі.

Загубленість

В 2002-му я програв гонку через те, що заблукав. Це сталось всього за два дні до фіналу в Тішиті (Мавританія). Я тоді розпсихувався, та все ж виніс урок, що це також частина гри, тож треба розуміти, що можна програти і через помилку навігації.

Стрес

Мої духовні настанови змінювались з роками, я вчився опановувати стрес. Стресс викликає купа факторів - навігація, швидкість, погода, тощо. Підготовка допомагає тримати себе під контролем. Я маю власну рутину: готую все спорядження виключно перед сном. Наступного дня, в мене своя схема прокидання та чек-ліст. Понижує стрес.


Концентрація

Концентрація - це ключ. Це головне в Дакарі. Мозок зазвичай може думати одну думку за раз, проте коли ти кермуєш, необхідно фокусуватися та слідкувати за багатьма речами. Протягом 400 кілометрів етапу, на тебе обрушується багато даних, з різним степенем важливості. Потрібно фільтрувати лиш найважливіше. Головне, що ти маєш засвоїти, так це приорітизувати. Кожного кілометру пріоритети можуть змінюватися, тож треба бути уважним, гнучким та пристосовуватись.

Помилки

Помилки важливо признавати. Це частина гри.

Зльоти та падіння

Навіть коли все ідеально і ти вступив у боротьбу за перемогу, очікуй купу злетів та падінь ще й там. Відноситься це також і до нового проекту, типу Borgward. Ми з самого початку знали, що ми тут для того, щоб зробити внесок у розвиток машини, тож на деякий час необхідно відкласти амбіції стосовно результату. Результат буде, але з часом.


Мотивація

Все по-різному щороку, залежно від того, чим ти займаєшся, та мотивація - це аксіома. Це те, що змушує тебе рухатись. Цього року наприклад, моє паливо - розвиток проекту Borgward. Я знаю, що авто потрібен деякий час, аби стати тим, чим ми хочемо. Все ж, я вирішив приєднатись до команди. Рішення потребує відповідальності; на залік тепер дивишся інакше.

Відчай

Відчай накриває, коли ти відчуваєш, що втрачаєш можливість виграшу. Це інше, ніж сльози. Минулоріч, я заплакав, як тільки перетнув фінішну лінію. Сльози йшли від стресу. Те ж саме відбувалось і з моїм напарником. Добре іноді поплакати; це знімає стрес.

Відпочинок

Будете здивовані, але правило номер один на Дакарі (якщо ти не на спец-етапі) елементарне: тільки-но випадає вільна хвилина - їж та спи. Не втрачай жодної можливості відпочити.

Про "Здаватися"

Я ніколи не думаю про капітуляцію. Навіть коли в мене були тяжкі аварії в Перу 2018-го. Я насолоджуюся тим, що роблю - це моє життя. Як тільки це почуття покине мене - я зміню роботу.

В ЦІЙ СТАТТІ:

ПОДІЛИТИСЯ СТАТТЕЮ:

РЕКОМЕНДОВАНЕ

ДЛЯ ТЕБЕ